Monthly Archives: Січень 2018

АДАПТАЦІЯ КЕРІВНИКА ДО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В КОНТЕКСТІ АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (ГАВЛІТІНА Т.М.)

Децентралізація та місцеве самоврядування впливають на освітній сектор, в якому формується освітня політика та її ресурси в громаді на засадах освітньої реформи, нового законодавчого і нормативного забезпечення функціонування суб’єктів господарювання в освіті.  У зв’язку з цим  заклади освіти переживають повну модернізацію та оптимізацію діяльності, безпосередньо  відчувають на собі  запровадження поруч із ще діючими  нових підходів до здійснення і забезпечення освіти та механізмів управління нею.

АДАПТАЦІЯ КЕРІВНИКА ДО УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В КОНТЕКСТІ АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (ГАВЛІТІНА Т.М.)

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОСЕРВІСУ (Рябов О. В.)

У статті розкривається актуальність та доводиться
необхідність розвитку вітчизняного автосервісу. Наводиться тлумачення
поняття «автопослуги», описуються послідовні дії щодо створення послуг
автосервісу та порядку реєстрації приватного підприємства.
Обґрунтовується потреба в забезпеченні якості сервісної діяльності

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО АВТОСЕРВІСУ (Рябов О. В.)

Особливості ресурсного забезпечення закладів вищої освіти у контексті внутрішнього забезпечення якості (Голубєв С.М.)

У статті обґрунтовано необхідність дослідження
ресурсного забезпечення закладів вищої освіти (ЗВО).
Розглянуто підходи до розуміння сутності та змісту ресурсного
забезпечення ЗВО. Визначено особливості ресурсного забезпечення ЗВО в
умовах його автономності.
Ресурсне забезпечення ЗВО розглянуто як ресурсна основа
внутрішнього забезпечення якості освіти. Визначено шляхи формування та
використання ресурсного забезпечення в контексті внутрішнього
забезпечення якості.
Удосконалений підхід до структури ресурсного забезпечення полягає
в додаванні соціального ресурсу та зростанні його ролі в умовах
автономності та посилення конкуренції серед ЗВО.

Особливості ресурсного забезпечення закладів вищої освіти у контексті внутрішнього забезпечення якості

АДАПТИВНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГУ ЇХ РОЗВИТКУ (Сухович Г.А.)

В науці управління відзначається велика кількість підходів до реалізації управлінських дій. Управлінню освітніми  закладами приділяється велика увага. У ринкових умовах серед різноманітних підходів управління виокремлюється адаптивний підхід, що полягає в узгодженні різноспрямованих впливів на об’єкт. Тому актуальним є розгляд впровадження адаптивного підходу в управлінську діяльність закладу освіти. Механізмом адаптивного управління, що активізує процеси адаптації закладу до зовнішніх і внутрішніх підбурюючих впливів. є освітній моніторинг. Тому адаптивні підходи до управління закладами загальної середньої освіти будемо розглядати на основі моніторингу їх розвитку.

АДАПТИВНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГУ ЇХ РОЗВИТКУ (Сухович Г.А.)

таблиця

Психолого-педагогічні та організаційні умови підвищення якості прийняття управлінського рішення (на адаптивних засадах) (Апончук Т. В.)

У Національній стратегії розвитку освіти України на 2012-2021 роки передбачено формування управлінців нової генерації, здатних мислити і діяти системно в умовах кризового стану суспільства, приймати управлінські рішення в будь-яких сферах діяльності, ефективно використовувати наявні ресурси.

Узагальнення підходів до визначення управлінського рішення дає можливість стверджувати, що це – творчий вольовий вплив керівника на основі знання об`єктивних законів функціонування керованої системи й аналізу інформації про її функціонування, що полягає у виборі цілі, програми і способів дій колективу, скерованих на вирішення проблеми або зміну цілі.

Психолого-педагогічні та організаційні умови підвищення якості прийняття управлінського рішення (на адаптивних засадах) (Апончук Т. В.)

Деякі теоретичні аспекти організації профільного навчання в умовах сучасної загальноосвітньої школи (Гелла Т. С.)

Формування та розвиток сучасної вітчизняної системи загальної середньої освіти відбувається в період істотних суспільно-економічних перетворень, що передбачають новий підхід у встановленні взаємозв’язку між суспільством і освітою, здійсненні соціалізації особистостей, що навчаються. Інтегрування вітчизняної освітньої системи в загальноєвропейський простір актуалізує пошук нових підходів в реалізації особистісно-орієнтованої педагогіки, що передбачає створення умов для самореалізації кожної особистості, формування в учнів адекватних уявлень про майбутню професію, ґрунтовну допрофесійну підготовку в загальноосвітній школі.

Деякі теоретичні аспекти організації профільного навчання в умовах сучасної загальноосвітньої школи (Гелла Т. С.)

Управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти на адаптивних засадах (Кравченко Г.Ю)

Сучасний етап розвитку інформаційного глобалізованого суспільства зумовлює зміни підходів до професійного розвитку особистості. Це викликано тим, що нині «в технічно розвиненому та економічно нестабільному світі» в умовах потреби поліфункціональної діяльності кожна людина має самореалізуватися, насамперед професійно, якісно та ефективно діяти, щоб бути конкурентоздатною та успішною.

Варто зазначити, що для позначення професійного розвитку викладачів закладів вищої освіти у вітчизняних і зарубіжних наукових працях використовуються різні терміни, зокрема, розвиток викладача, розвиток кар’єри, розвиток персоналу, розвиток людського потенціалу, професійний розвиток, неперервна освіта, освіта впродовж життя, професійне становлення та інші.

Управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти на адаптивних засадах (Кравченко Г.Ю)

модель

Пошук нових, альтернативних форм здійснення керівником закладу дошкільної освіти самоосвітньої діяльності: модель багаторівневої самоосвіти керівника (Крівошеєва І. О.)

Перебудова системи освіти в Україні набула нині глобального характеру. Так, у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2001) зазначено, що «першочерговим є налагодження високопрофесійного наукового, аналітичного і прогностичного супроводу управлінських рішень…».

Реформування освітньої галузі, сучасний характер суспільного розвитку висувають до керівника закладу освіти більш складні вимоги, що суттєво відрізняються від раніше прийнятих. Нові виклики громадського життя обумовили й необхідність оновлення системи самоосвіти  керівника, що дозволяє йому  не лише зрозуміти пріоритети власної управлінської діяльності,  але й зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі. Сучасний управлінець, як зазначає Т. Волобуєва,  – це людина, що не просто реагує на деякі зовнішні події, яківпливають на неї, а активно впливає на ці події, актуалізуючи себе, свої здібностіуправляти собою та іншими людьми у будь-якій ситуації [ 1 , с. 18].

Головна мета самоосвіти керівника стає підґрунтям для формування у нього не лише здатності до самореалізації творчого потенціалу, але й спрямованості на постійне самовдосконалення  упродовж усього життя.

Пошук нових, альтернативних форм здійснення керівником закладу дошкільної освіти самоосвітньої діяльності: модель багаторівневої самоосвіти керівника

Особливості управління фізкультурно-оздоровчою роботою в системі дошкільної освіти ( Мірошниченко Н. В.)

Здоров’я є головною складовою людського життя та в великій мірі залежить від самої людини. Погіршення здоров’я дітей дошкільного віку в наш час є не стільки і не тільки медичною проблемою, скільки в більшій ступені педагогічною, бо погіршується не тільки самопочуття дитини, а й ускладнюється процес навчання, знижується якість життя в усіх його аспектах: розумового, психічного, фізичного, соціального. Оскільки здоров’я є найважливішою цінністю, установка на його збереження має бути  основою світогляду, як вихователя так і вихованця. Будь-які прогалини в процесі формування в дошкільнят відповідальності за власне здоров’я чи в пошуку ефективних шляхів його зміцнення можуть привести до втрати здоров’я цілого покоління наших громадян.

Формування бережливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших людей передбачає врахування всіх його складників і можливо лише за умов неперервності та комплексності освітнього впливу на особистість дитини. При цьому дошкільник має бути активним учасником і творчим суб’єктом виховного процесу. Бо фізично здорова дитина це здорова психіка, здорова духовність і достатній обсяг набутих із досвітом знань.

Особливості управління фізкультурно-оздоровчою роботою в системі дошкільної освіти

Психолого-педагогічні умови управлінського впливу на професійний розвиток педагогічного колективу закладу дошкільної освіти (Сергієва І. Б.)

У 90-ті роки ХХ століття соціально-економічні, політичні зміни в суспільстві, проголошення самостійності України – все це безпосередньо вплинуло  і на систему освіти. Заклад дошкільної освіти можна вважати дзеркалом, де відображається все те, що відбувається в державі. У наш час основною фігурою стає особистість, повага до неї, врахування її особистісних якостей. З урахуванням цього особливого значення набуває вміння керівника створити такий колектив, де кожний його член почувався б психологічно захищеним та емоційно комфортно. Саме тому актуальними стають соціально-психологічні функції управління. Але на цей час не існує розробленого алгоритму психолого-педагогічної підтримки педагогів, що стає підґрунтям для створення умов для прояву, розвитку і творчості особистості кожного педагога.

Виходячи з цього, мета нашого дослідження – аналіз психолого-педагогічних умов управлінського впливу на професійний розвиток педагогічного колективу закладу дошкільної освіти. Уперше проблему розвитку соціально-психологічних функцій управління почав досліджувати Р. Шакуров, ще наприкінці 80-х років. Надалі розробкою цього питання займались В. Звєрєва, А. Пригожин, В. Співак, К. Ушаков. Тенденцію психологізації управлінської діяльності було розкрито у працях Б. Керна (фасилітарне управління); К. Ханді (типологізація організаційної культури); Н. Власова (кодекс психологічно грамотної поведінки керівника); В. Співак (проблеми корпоративної культури).

Психолого-педагогічні умови управлінського впливу на професійний розвиток педагогічного колективу закладу дошкільної освіти (Сергієва І. Б.)